08 червня велика група педагогів району в складі вчителів історії, директорів і заступників директорів шкіл та методистів райметодкабінету взяли участь у екскурсійній поїздці визначними і пам’ятними місцями України.

          Цього разу педагоги району побували у м.Вінниця, відвідали у с.Стрижавка ставку Гітлера «Вервольф» та Музей зброї і техніки часів Великої Вітчизняної війни.

Ставка Гітлера "Вервольф", що в перекладі з німецької означає «озброєний вовк», розташована за 8 км на північ від Вінниці. За часів Великої Вітчизняної війни вона використовувалася для керування військовими діями на Східному фронті. Оскільки Вінниця була більш-менш віддаленим, затишним містом і, що найголовніше, була розташована на шляху, де в майбутньому мали збудувати транс’європейську магістраль Гамбург – Готенланд (нинішній Крим), то вибір для зведення «Верхольфу» пав саме на неї. «Вервольф» фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера «Вольфшанце» у Східній Пруссії. Зовні ставка мала досить непоказний вигляд. Наземну частину складала 81 будівля. Підземна частина – 3 залізобетонні бомбосховища, зокрема головний бункер фюрера, масивної конструкції: товщина стін – 2,5 м, перекритів – 4,5 м. Територія була замаскована, всі будівлі пофарбовані в темно-зелений колір. Над підземними спорудами посаджені дерева, кущі.

        Будівництво ставки тривало з осені 1941 року до кінця 1943 року. У ньому були задіяні спеціалісти з Німеччини, Польщі, Голландії. Загалом на об’єкті працювали понад 10 тисяч людей, у тому числі мешканці навколишніх сіл Гітлер відвідав ставку щонайменше 3 рази. Найдовше він тут перебував з 16 липня по 31 жовтня 1942 року. У грудні 1943 року було прийнято рішення про знищення об’єкта, і в березні 1944 напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря. Нині ставка є досить унікальним і цікавим об’єктом. Дослідникам вдалося відновити точні розміри території ставки та її окремих зон. Крім того, було виявлено місцезнаходження центрального в’їзду, котельні, електростанції, водокачки, очисних споруд, плацу та КПП. Але багато таємниць залишилося. Навколо ставки і досі точиться чимало пересудів, висловлюються нові гіпотези, пов’язані з нею.

       Далі маршрут красилівчан проліг до знаменитої «Софіївки» у м.Умань Черкаської області. Національний дендрологічний парк України «Софіївка», без перебільшення є  одним з найкращих місць, створений людськими руками. Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною. Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній — близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м) тощо. Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура. Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля та інші).За задумом її творців, Софіївка є наочною ілюстрацією до поем Гомера «Іліада» та «Одіссея», де кожна композиція чи мала архітектурна форма містить певний задум, виражає ідею міфу чи якоїсь події.