Є дні, що минають непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Україна у долі своїй має такий день — 9 березня.

Незабаром  березень, а його в Україні часто називають Шевченковим.  І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Тарас Шевченко — геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту.

Саме тому 19 лютого 2014 року на базі Красилівського НВК «Гімназія та ЗОШ І ст.» відбувся районний  фестиваль читців «Живи, Тарасе, в пам’яті людській». На свято були запрошені Максимчук Оксана Віталіївна, керівник апарату Красилівської РДА, Романюк М.Ф., начальник управління освіти, молоді та спорту, Глущук Н.С., завідувач  Красилівського РМК, котрі у своїх вітальних зверненнях до присутніх зазначили, що Шевченкова поезія — це неоціненне духовне надбання українців, адже Тарас Шевченко піднісся до вершин людського духу, до вершин вселюдської  любові, бо був найбільшим патріотом України, заповідав нам любити свій народ.

Учасники фестивалю та педагоги-словесники мали чудову нагоду вкотре  торкнутися серцем поезії Кобзаря, пройнятися її духом та величчю звучання.

Емоційності, пафосу та глибокої щирості були сповнені вірші у декламуванні конкурсантів шкіл міста, Щиборівської, Кузьминської, Чепелівської, Волицької, Кульчинківської,  Кошелівської,  Михайловецької  ЗОШ та Красилівського РБТ. 

Про підсумки фестивалю читайте тут...